10 Лютого 3303
Оприлюднені цікаві записи, що містять інформацію про таємну експедицію з пошуку реліктів зниклої цивілізації відомої як Варти.
Запис, яка напевно представлена серією особистих записів із щоденника, вказує на те, що експедицію організував особисто професор Мелвілл (Melville), впливовий фахівець з ксенобіології, який зник кілька місяців тому.
Запис привернув пильну увагу і процитован повністю нижче:
13 січня 3303
“Я не збираюся просто сидіти тут поки цей вискочка механік Рам Та надає нам крихітки інформації.”
Так сказав професор Мелвілл. Він хотів знати більше про “Вартових” – можливо навіть з’ясувати звідки вони прийшли. Отже, ми вирушили до пошуку без нічого, з впевненостю процесора в тому, що десь там є ще руїни.
Він стверджував, що у нього є інформація, яка допоможе нам знайти більше місць, але він тримає її в таємниці. Тільки він та пілот знають куди ми прямуємо. Таке відчуття, що він відверто боїться того що хтось зможе привласнити його відкриття. Ми скануємо мляві планетоїди дні на проліт, пялимся у поверхні в надії виявити те що шукаємо.
Він постійно твердить одне ї теж: “Ксеархеологія зрушила з мертвої точки. Дні коли досліджувались далекі рубежі в надії випадково знайти що щось цінне,-позаду. Я знайшов ключ.”
Але я не археолог. Професор Мелвілл всього лише засіб для досягнення мети. Я тут заради грошей.
24 січня 3303
Сьогодні ми отримали нову інформацію, як бачимо Рам Та виявив нові руїни. Мелвілл посміхнувся коли почув новини. “Жалюгідні крихти від аматора”, засудив він. “Ми відкриємо справжню таємницю. Довіртеся мені.”
Довіра. Цікава штука. Чому ми повинні довіряти тому хто не довіряє нам? Ну, можливо, у неї є на це причини: я заглянув в його записів поки він розмовляв з пілотом. Не люблю блукати в темряві.
Мелвілл думає, що десь можуть бути сотні місць з руїнами. В нього є гіпотеза, що “Вартові” займали зону космосу порівнянну з тією, що займає людство, але з якоїсь причини вони були змушені піти. Він вважає, що зможе знайти цей регіон космосу та місце їх походження.
“Вартові” могли бути величезною цивілізацією, з сотнею місць, можливо навіть тисячею, в цій частині космосу. Схожість різних місць схожа на те як ми неодноразово використовуємо певні будови. Зрештою скільки станцій типу Coriolis є в галактиці?
2 лютого 3303
Мелвілл думає що система Synuefe XR-H D11-102 являє собою якусь кінцеву точку або “останню колонію”. Крім цього, місця об’єднані в кластери, і в кожному кластери кількість місць різко збільшується. Ми виявили кластер всього кілька днів тому, до того як виявили місце з абсолютно унікальним розташуванням об’єктів. Поки ми виявили три місця в кожній з наступних систем: Synuefe LY-I b42-2, Synuefe NL-N c23-4 та Synuefe TP-F b44-0.
По суті це три різні типи місць, в більшості з яких об’єкти розташовані за різною схемою. Мелвілл вважає, що кожен тип місця виконує різні функції. Він також вважає що “Вартові” були домінуючим видом в цій частині галактики. Але він незадоволений цим відкриттям. Він хоче продовжити пошуки.
Ми взагалі коли небудь збираємося повернутися назад?
8 лютого 3303
Це більше не дослідницьке судно – це в’язниця. Всі засоби комунікації з рештою галактикою відключені. Мелвілл захопив контроль над судном. Його одержимість прирекла нас.
Я передаю ці записи в надії на те,що хто-небудь знайде їх,та врятує нас. Але шансів на це майже немає.
